Пні — Фразеологічний словник української мови

На пні. 1. У нескошеному, незрізаному вигляді (про хліб, траву, дерево і т. ін.).

  • Ви топите в океані кофе, боби, зерно, гноїте і спалюєте їх на пні, щоб не знизити ціни, в той час як мільйони людей умирають з голоду (Довж.).
  • План же у Бердника був такий: пробравшися на верховину, купити на пні за дешеву ціну в знайомих гуцулів лісу на хату (Мур.).
  • Вболівав (Твердохліб) серцем, коли не було дощу і нещасний суховій палив на пні пшеницю під час наливу зерна (Цюпа).

2. Незірваний, невирваний і т. ін. (про овочі, плоди і под.).

  • Коли плоди доспівали, їх продавали на пні крамарям (Кучер).
  • Виноград було зібрано лише частково. Решта пріла на пні (Гончар).

Синонім: у накоренку.

3. перен., з сл. посивіти, залишитися / т. ін. Незайманий.

  • — Я стою на тім, щоб усі панни не йшли заміж. Нехай лучче [краще] посивіють на пні, як мають терпіти од деспотизму мужчин (Н.-Лев.).

На пні ламати див. ламати; підкосити на ~ див. підрубувати.