Ніяким побитом, розм.
1. Ніяк.
- Вже Василь ніяким побитом і не відчепиться від неї (Кв.-Осн.).
- А вернутись без горілки ніяким побитом не можна... (Коцюб.).
- — Ану ступай сюди, шибенику! І вже по тому «ступай» я розумію, що кари не запобігти ніяким побитом... (Григір Тют.).
2. Не можна, зовсім неможливо.
- Кинулась ранком Пріська вийти з хати — ніяким побитом дверей відчинити! (Мирний).
Таким побитом див. робом.
Яким побитом? Як потрапив (потрапила) сюди, опинився (опинилася) тут?
- — Здорові були, свате! — Здорові будьте й ви! Яким це побитом? — здивувався Хома (Коцюб.).