З [великою (високою і т. ін.)] повагою.
1. Уживається як ввічлива форма писемного прощання. Моя жінка засилає Вам [Панасе Яковичу] і Вашій пані прив іт. З високою повагою до Вас повік щирий М. Коцюбинський (Коцюб.). Пор.: з поважанням.
2. тільки з повагою. Шанобливо, прихильно.
- Андрієві вона подала вечерю з повагою, як до господаря, що має власний грунт і хазяйство (Коцюб.)
- Побачивши Тараса Григоровича, Тур-генєв хутко підвівся й уклонився поетові з повагою (Ільч.)
- Дівчиною як була [Марта], бігає, сміється, щебече; а тепер двір перейде тихо, велично, у вічі гляне з повагою (Вовчок)
3. тільки з повагою. Повільно, не поспішаючи.
- Андрій з повагою вийшов на ганок (Коцюб.)