Повергати — Фразеологічний словник української мови

Повергати / Повергнути в прах (у порох) кого, що. Розбивати, знищувати кого-, що-небудь.

  • Він сп'янілий від люті, все трощив і повергав у прах на своєму шляху (Добр.)
  • Хіба не ми в боях під Сталінградом, повергли в прах нападників орду! (Гонч.)
  • Він чув за плечем рівне дихання сина і писав захоплено, переможно, немов ведучи важкий бій і повергаючи в порох сильного й запеклого ворога (Собко)