Повилазило — Фразеологічний словник української мови

Хіба (чи, що) (тобі [йому, їй] або іншим особам) повилазило. Уживається для вираження злості, незадоволення тощо; осліп [осліпла і т. ін.] чи що?

  • [Дід Юхим (до Ганни):] А сонечко вже за сніданок! Чи нема у тебе там?.. [Ганна:] Їсти? Учора жі послідки вишкребла — хіба повилазило? (М. Куліш).
  • — Гей, гей, товаришу Пихтур, — кричав ще здалеку дід Олексій — хіба ж тобі повилазило, що ти не бачиш нашого вимпелу? А там сказано, що їздити забороняється (Чаб.).
  • А хто ж цей шофер? Як же це так? Хіба йому повилазило, не бачив, що на людину їде, — бідкалася мати (Хижняк).

Щоб (бодай або ін.) мені повилазило. Уживається як клятва, заприсягання у достовірності чого-небудь. Пор.: щоб мені очі повилазили.

Щоб (бодай або ін.) тобі (йому і т. ін.) повилазило. Уживається як лайка з побажанням осліпнути кому-небудь.

  • — А куди ж ти ото, ряба [корова], пішла, щоб тобі повилазило! (Тют.).

Синоніми: щоб очі повилазили; хай повилазить; нехай повилазять очі.