Повно — Фразеологічний словник української мови

Аж голому поза пазухою повно. Уживається для повного заперечення змісту речення; нічого нема. Набрав, що аж голому поза пазухою повно (Укр. присл.).

Не повно розуму (ума) у кого. Хто-небудь розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось.

  • Хіба ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була?.. — справді, — вхопився пан за те слово, — не повно в неї ума було! (Вовчок)

Пор.: Бог розумом зобидив; Бог й розуму не дав; не при розумі.