Пустити поводи див. пускати.
Поводити (повести) очима (оком, поглядом і т. ін.).
1. по кому — чому, на кого — що і без додатка. Дивитися, спрямовувати зір на кого-, що-небудь.
- Бандура поводить лютим оком по захаращеній долівці (Кучер).
- Ось він [лейтенант] зупиняється на відстані десяти кроків, мовчки поводить по солдатському гурті байдужим поглядом (Кол.).
- Як вовк, поводив він навкруги очима (Коцюб.).
- Парубки розгостилися, позасідали коло дівок, сміються, жартують, а на Марину ні один й оком не поведе (Кобр.).
Оглядати щось.
- Повів [Філіпчук] оком по цеху, по людях, по косах, по машині: все це було його (Вільде).
- Увійшла, не рипнувши дверима, повела скорботними очима — / закам'яніла на годину (Уп.).
2. за ким — чим. Стежити за ким-, чим-небудь.
- Тухольські громадяни, видячи її,., з уподобою поводили за нею очима (Фр.).