Повіряти — Фразеологічний словник української мови

Свою душу повіряти кому. Розповідати, довіряти кому-небудь потаємне, інтимне.

  • [Те тя на:] Хоч правду, тату, вам скажу я, що як Тарас поїхав,., здається — год минає!.. Другому бя цього і не сказала, а вас не соромлюсь; так вже привикла вам свою я душу повірять [К.-Карий].