На погибель кому, чию. Щоб хтось зазнав нещастя, лиха і т. ін.
- Над Іквою було село, У тім селі на безталання Та на погибель виріс я. Лихая доленька моя!.. (Шевч.)
- Як се — хліб жати?.. Хіба є така машина?..— А лихий знає тих німців! Може, вони на нашу погибель і таку машину вигадали (Мирний)
- Вип'ємо, товариші, за Січ, щоб довго вона стояла на погибель бусурманам (Довж.)
Погибель його знає. Невідомо, незрозуміло.
- А оружжо [зброю] ? — так погибель його зна, як то живо списав [маляр]! Оттак, бачиться, і стрельне (Кв.-Осн.)
Погибель в інших словниках
| Погибель — Російсько-український академічний словник (А–П) |
| Погибель — Словник чужомовних слів і термінів |