Подарувати — Фразеологічний словник української мови

Подарувати життя [рідше життям] кому. Залишати живим, помилувати кого-небудь.

  • Лев прокинувся, зловив її [Мишу] і хотів з'їсти. Але Миша стала благати його відпустити її і навіть обіцяла віддячити йому, якщо він подарує їй життя (Езоп, перекл. Лукаша);
  • Пройшли літа. Мужніє ліра. А все в уяві зір жовніра над змовклим боєм, шумом трав і над похмурою рікою, коли я твердою рукою йому життя подарував (Сос);
  • Ткачі здебільшого стоять, мов на суді, наче ждуть, чи їх на смерть засудять, чи життям подарують (Л. Укр.).