Подумати — Фразеологічний словник української мови

Можна подумати. Уживається для вираження сумніву в правдоподібності сказаного, почутого і т. ін.

  • Можна подумати, що ці виродки [буржуазні націоналісти] не читали Шевченкового «Щоденника» (Рильський).

Подумати тільки. Уживається для вираження подиву, обурення і т. ін. з приводу чого-небудь несподіваного, непередбаченого.

  • Подумати тільки: два роки не бачили її [України], два роки тільки чули, як вона стогне (Гончар).
  • Гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи... Тільки подумати: п'ята осінь (Головко).
  • А ти, мабуть, багато світу об'їхав? Ге ж? — перейшов Кузько на свою любиму тему.— Подумай тільки — весь Радянський Союз поїздом об'їсти (Тют.).
  • Зовсім обидно, Антон Петрович! їй-богу, зовсім обидно — відкувався Колісник.— Ви тільки подумайте: віл стоїть [коштує] шістдесят карбованців, ам'ясо по вісім копійок фунт (Мирний).

Пор.: Ніколи б не подумав; Хто б подумав. Подумай (подумайте) тільки.