Пожинати / пожати лаври. Користуватися наслідками чиїх-небудь успіхів, досягнень і т. ін.
- Хай книжка лежить собі, а ми, братко, давай пожинати лаври (Вас.).
- Кров залила професорове обличчя. Здогадався: операція на випадок успіху — відкриття в науці. Городенко не хоче пожинати лаври сама (Дмит.).
- А все починалося, мабуть, тоді, в окопах на донецькій землі, де завдяки збігові обставин Коротун уперше пожав чужі лаври (Літ. Укр.).
Пожинати / пожати плоди чого. Користуватися наслідками праці, діяльності і т. ін.
- Козакова розбирали піхотинські ревнощі. А танкісти, пожинаючи десь поблизу плоди першості, стрімко йдучи вперед, залишали свіжі сліди своєї роботи (Гончар).
Пожинати в інших словниках
| Пожинати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |