[і] зубів не позбирати, з сл. ударити і под. Дуже сильно.
- В Черешні [корови] вдача норовлива, хвицнути може ратицею так, що й зубів не позбираєш, навіть я спершу боялась підходити до неї (Гуц.).
І кісток [своїх] не позбирати. 1. Уживається як погроза і виражає побажання жорстоко розправитися з ким-небудь, вчинити помсту.
- Зась, пани, до нашої землі! Зась, бо й кісток своїх не позбираєте! — підіймає [Гончар] кулака (Стельмах).
- [Орина:] А як зловлять.. [Пєтро:] Хай ловлять, нас таких уже сотня в лісі є. Так зустрінемо, що й кісточок не позбирають (Собко).
2. Загинути.
- Хіба ж оця яма від бомби врятує?.. Як торохне, то й кісток не позбираємо. Справжня домовина (Ткач).
- Вже скоро фашисти не позбирають кісток (Горд.).
Пор.: див. кісток не зібрати.
Позбирати в інших словниках
| Позбирати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |