Поламати — Фразеологічний словник української мови

Поламати зуби див. ламати.

Поламати (переломити і т. ін.) / рідко Ламати ребра (кістки і т. ін.). Сильно побити кого-небудь.

  • Всі обурювались вчинком невідомого, шофери нахвалялись ребра поламати (Гончар).
  • [Огнєв:] Ти не дивися, що худенький ів окулярах, кістки може поламати [Орлик] будь-кому (Корн.).
  • Всі з його сміються, діти дражнять, а він [Хомка] їм свариться кістки переломити (Мирний).
  • Родина Гамаліїв з діда-прадіда побойці. Образи не пробачать, з двох слів у бійку лізуть. Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник, а замолоду парубкам ребра ламав (Тют.).

Пор.: Обламати ребра (в1 знач.). Синоніми: Полатати боки (в1 знач.); Облатати боки (в1 знач.).

Поламати слово; Поламати хребет; Поламати язик див. ламати.