Полинути — Фразеологічний словник української мови

Плавом полинути див. пливти.

Полинути думкою (Думками, Мріями) кудись, поет. Уявляти себе де-небудь в іншому місці, у якомусь стані і т. ін.

  • Правда нам світитиме крізь хмари, Ми ж далеко думкою полинем (Л. Укр.).
  • Михайло мимоволі полинув думками в Каховку (Зар.).
  • Онук, закинувши руки за потилицю, полинув мріями своїми знову до Індії... (Вол.).