Политий кров'ю.
- Який зазнав багато горя, страждань; згорьований: постане на згарищах, на руїнах, на кладовищах, на политій кров'ю благородній землі нова наша Україна ще прекрасніша, ще дорожча на радість усьому світові (Довж.); Кров'ю галицька земля полита, Вся — неначе згарище одно (Павл.); Рясно полита кров'ю земля Європи за роки двох світових воєн (Веч. Київ).
Политий кого.
- Відвойований, здобутий важкою боротьбою: Порослі травою окопи не дають забути, що земля ця полита кров'ю наших солдатів, які стояли насмерть (Образотв. мист.).
Политий в інших словниках
| Политий — Великий тлумачний словник сучасної української мови |