Не поминати лихом [Лихим словом / т. ін.]
1. Не згадувати про кого-небудь погано.
- Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного (Вовчок)
- Матір побачиш — кланяйся. Хай не поминає лихом дочку свою непутящу (Гончар)
- Бувай здорова, Орисю! Не поминай лихом (Головко)
2. тільки Не поминай лихом. Ввічлива форма прощання з ким-небудь.
- Не поминай лихом, лейтенанте! — попрощався моряк із своїм і Харкєвича благодійником (Голов.)
Поминати / Пом'янути Добрим [Незлим і т. ін.] Словом кого. З повагою, пошаною згадувати кого-небудь.
- Хто вік по-божому прожив, Ніколи зла і кривди не чинив, Того до смерті будуть поважати і добрим словом поминати (Гл.)
- В сім'ї вольній, новій поминаємо сьогодні Тараса [Шевченка] незлим тихим словом (Тич.)
- Щоб там (на могилах загиблих воїнів) і клумби були, і квіти були, і лавочки, щоб можна було посидіти та добрим словом героїв пом'янути (Вишня)
Поминати в інших словниках
| Поминати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |