Попливти — Фразеологічний словник української мови

Пливом попливти див. пливти

~ за водою див. спливти

~ за течією див. пливти

Попливти із рук чиїх. Почати швидко втрачатися, проживатися і т. ін. (про кошти, маєтки).

  • Він і достатками давніше володів, Та за бенкетами, за вловами поплив із щедрих рук його маєток (Міцк.).

Попливти проти течії див. пливти

Попливти у кишеню (у руки) кому. Почати легко, без труднощів діставатися, надходити і т. ін. (про гроші, майно і т. ін.).

  • Він тепер заживе так, як ніколи ще не жив. Вибудує завод і гроші самі попливуть у його кишеню (Мирний).
  • — Здається, і наші коні та воли попливуть панам у кишені (Стельмах).
  • — Відрізали [землю].— Скільки я на ту землю старався. Тягнувся до того достатку, і попливло моє щастя старцям у руки (Стельмах).