Пороги — Фразеологічний словник української мови

Високі пороги кого, у кого. Дуже заможний, багатий хто-небудь; неприступний за своїм високим суспільним становищем і т. ін.

  • Молодий, білявий, високий, тонкий і говорить дуже несміливо та тихо, — шепотіла Онися матері під самісіньким вухом, — але чорта з два: за дяка не піду; в нас високі пороги для дяків (Н.-Лев.).
  • [Річард:] А що найгірше, — переступати ноги не хотіли через високі дожеві пороги (Л. Укр.).

Оббивати пороги див. оббивати.