Порожнеча — Фразеологічний словник української мови

Порожнеча — духовна (душевна, внутрішня) порожнеча. Відсутність серйозних інтересів, глибоких переконань; стан спустошеності, розпачу, байдужості і т. ін.

  • Скільки було й єв Європі, в Америці не позбавлених літературного дару людей, що поскочувались до продажності, до повної духовної порожнечі (Рильський)