Порохня — Фразеологічний словник української мови

Порохня [порох, порохно, пісок і т. ін.] сиплеться з кого. Хто-небудь дуже старий, немічний.

  • — А ще й піп у вас — порохня з нього сиплеться, — кинув Безпалько, переглядаючи грамофонні пластинки (Головко).
  • [Дідок:] Може, ти й підтопталась, а я ще потанцював би. [Баба:] Ну, подумайте! Та з тебе ж порох сиплеться! (Мам.).
  • З нього, кажуть люди, вже сипався пісок (Вороний).

З Сл. старий. Дуже, зовсім.

  • Він був низький, присадкуватий, як печериця, старий, аж порохня з його сипалась (Н.-Лев.).
  • Він уже підтоптаний, вже порохно з нього сиплеться, — не звертав уваги на його запитання (Рудий).
  • Він тільки те й робить, що троянди вирощує (Гуц.).