Кругова порука.
1. Взаємна відповідальність у певному соціальному середовищі, колективі, групі за кого-, що-небудь.
- Селяни були зв'язані круговою порукою, тобто відповідали один за одного своїм майном за сплату податків (Іст. СРСР).
2. Взаємне утримання від чесного зізнання, приховування чогось [з метою порятунку, винагородження і т. ін.].
- (Возний:) Всі грішні, та іще й як! І один другого так обманюють, як того треба, і як не верти, а виходить кругова порука (Котл.).
- Сатиричному зображенню кругової поруки нижчих і вищих інстанцій бюрократично-чиновницького апарату присвячено байку [Гребінки] «Рибалка» (Іст. укр. літ.).