Посвітлішало в голові в кого, кому і без додатка. Думки стали виразними, чіткими; хто-небудь став добре розуміти, сприймати.
- Внизу під скелею був один Хома, а піднявся на скелю, то це вже зовсім інший Хома! І бачить далі, і чує далі. Ів голові наче посвітлішало! (Гончар).
Посвітлішало на душі (на серці) в кого, кому. Стало кому-небудь приємно від розради, душевного заспокоєння.
- Закрутилась, плин свій стишила Хмарина, як гора. Та від неї посвітлішало на серці в трударя (Дор.).
- Парубкові посвітлішало, полегшало на душі і від свого рішення, і від своєї несподіваної великодушності (Стельмах).