Потупити — Фразеологічний словник української мови

Потупити очі (погляд) (в землю (до землі)). Дивитися вниз [на землю, на підлогу і т. ін.] від сорому, ніяковості тощо.

  • Він замовк, потупив очі в землю (Мирний)
  • Стояв [Андрій], потупивши очі в землю (Довж.)