Приборкати крила кому.
1. Позбавляти кого-небудь віри в себе, в свої сили, можливості.
- Що було — те спливло, і час приборкав їй [дружині] крила (Гур.).
- Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі..? Що приборкало крила козацькі? (Граб.).
2. Позбавляти волі, свободи кого-небудь.
- Синів ти [Україна] відважних ростила не для горя, тортур і ярма. Од крові і од сліз ошаліла, твоїх крил не приборкає тьма (Сос).
- Воля в житті найдорожча, Але мені ти миліш: Сам я приборкав би крила, Тінню твоєю бя став (Олесь).
3. Вплинути на кого-небудь своєю силою, авторитетом; угамувати когось.
- [Чоловік 3-й:] Он Бурлака іде і люди з ним. [Петро:] Може, хоч трохи приборкає крила нашому Михайлові Михайловичу (К.-Карий).