Пригнути — Фразеологічний словник української мови

Пригнути

Пригнути до землі кого, що.

Заставити кого-небудь коритися, зробити безсилим, податливим.

  • [Xрапко:] Зять — мировим! га? Тоді держіться у мене всі лиходії, що на мене брехню точите, проти мене зле замишляєте! Я вас — до землі пригну! (Мирний)
  • [Коваль:] Вони хотять, щоб страх і чорна туга пригнули наші душі до землі... Та не тужити я прийшов, а мститись, і помста наша громом пролуна! (Лев.)

Алфавітний покажчик

А 46 Б 322 В 999 Г 414 Д 443 Е 12 Є 8 Ж 97 З 836 І 50 Ї 18 Й 7 К 587 Л 320 М 398 Н 522 О 395 П 1751 Р 464 С 886 Т 358 У 181 Ф 36 Х 163 Ц 83 Ч 166 Ш 145 Щ 31 Ю 7 Я 55