Прийшло що до чого. Треба діяти.
- Бачив він і таких, що, повні молодечої відваги, викликали на герць потуги зла, а як прийшло що до чого — перші ж п'ятами накикали (Коцюб.).
Прийшлося: до слова Прийшлося, безос. Трапилася нагода висловитися у зв'язку з певною розмовою чи подією, додати щось подібне до сказаного.
- За вечерею розмови точилися всякі, а далі якось до слова прийшлося — похвалився Андрійко, які ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста (Головко).
- — Та я хіба що? — заїкуючись, виправдувався знічений Харитон. — Хіба ж я проти? То тільки до слова прийшлося. Язик не туди повернувся, казавши... (Смолич).
Прийшлося до діла; солоно ~ див. приходиться.