Приковувати — Фразеологічний словник української мови

Приковувати до ліжка див. прикувати.

Приковувати очі (зір). Привертати чиюсь увагу, приваблювати зовнішнім виглядом.

  • Простягся кучерявий гай вербовий і стоїть на сторожі поміж річкою та шпичастими горами, що блакитними тінями лягли на блакитному небі і приковують до себе очі (Коцюб.)
  • Дивився [Пасюга], як вона йде поміж високих старих осокорів. Щось було в її поставі таке, що подобалось, що приваблювало, що приковувало його зір... (Гуц.)

Приковувати / Прикувати до ганебного стовпа кого. Піддавати публічному осудові, різко викривати кого-небудь.

  • Своїм яскравим памфлетом «Прекрасна Франція» Максим Горький прикував до ганебного стовпа французьких мілітаристів (Рад. Укр.)