Прикусити / прикушувати язика (язик). Утриматися від запальних, гарячкових висловлювань, пересудів і т. ін.; замовкнути.
- Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (Н.-Лев.).
- Прикусила Оксана язика, а стара Кухтиха ще й пожурила невістку: — Одними охами та сльозами, невісточко, недовго й протягнемо (Іщук).
- Олена завжди вміла гостро відповісти Михасеві, і йому часто доводилось прикушувати язика (Донч.).
Прикусити язичка.
- Василина підвелася на коліна, оглянулася на дівчат, кинула їм, мов наказ: — Язички там!.. А далі не сказала, щоб прикусили язички. Дівчата одразу примовкли (Кучер).