Приносити [віддавати, складати] — Принести (віддати, скласти) на вівтар (олтар) чого, чий, що, уроч. Жертвувати чимось в ім'я великої мети, суспільних ідеалів.
- Серед 28 героїв-панфіловців, які хоробро захищали Москву, були росіяни, українці, казахи, киргизи. У передсмертній записці вони писали: «Ми приносимо своє життя на олтар Вітчизни» (Літ. Укр.).
- Тобі [Україно] несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (Сам.).
Приносити в інших словниках
| Приносити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |