Приріс — Фразеологічний словник української мови

Язик приріс до піднебіння див. язик

Як (мов, ніби і т. ін.) до землі (до місця) приріс. Хтось не може зрушити, зійти з місця, остовпів.

  • Тодозя оступилась од князя й почувала, що в неї не стає сили рушити з місця: вона од жалю та горя неначе приросла до землі (Н.-Лев.).
  • Ау Оксани і руки, і ноги затрусились, стала, як укопана, як приросла до землі, ні з місця, ні пари з уст... (Кв.-Осн.).