Пробирати — Фразеологічний словник української мови

Пробирати до печінок. Сильно впливати, діяти на кого-небудь.

  • Добрий тютюнець— до печінок пробирає... (Збан.).

Пробирати / пробрати до сліз. Справляти сильне враження.

  • Приспів пробирає аж до сліз (Тич.).

Пробирати (пронизувати) до [самих] кісток [до костей]. Викликати у кого-небудь відчуття сильного холоду.

  • Ранок був сірий, туманний. Вночі знову йшов дощ, дув пронизливий сирий вітер, пробирав до кісток (Сиз.).
  • Міцний мороз пробирав аж до кісток (Кач.).
  • Осіння вже пора по-вовчи закрадалась. І холод до кісток рибалок пробирав (Рильський).
  • Дощ перестав, стало ніби ясніше, але вітер пробирав до костей і ліс голосніше шумів, шепотів (Ірчан).

Пробрало до самих кісток, безос.

  • До самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Грим.).