Висіти на проводі див. висіти.
На проводі, перев. з сл. бути. Говорити через телефонну трубку.
- Генерал Костецький на проводі, — сказав Петриченко і подав у вікно трубку Савичеву (Перв.).
- Гукнув [полковник] телефоністам: — З'єднайте з командуючим! За хвилину на проводі уже був командуючий (Голов.).