Прокричати — Фразеологічний словник української мови

Прокричати (прогудіти, т. ін.) вуха кому, про кого — що.

Надокучити, набриднути комусь нестримними розмовами, гучними вимогами і т. ін. про щось.

  • Сідаючи до столу, Федір ще раз засоромив Настусю. — Ну, от і повернувся наш Михайло, а то вже вона мені тут вуха прогуділа — коли повернеться, та коли повернеться. Як молодого ждала... (Збан.).

Пор.: протрубити вуха.