Губи промочити див. вмочити.
Промочити / Промочувати Горло (гортань). Випити (перев. про спиртні напої).
- Навіть під час богослужіння вмів [піп] викроїти невеличкий «антракт», вийти в ризницю і промочити горло (Мельн.).
- Постривай, пане гетьмане, розкажу все, дай перше промочити гортань. Тілько в вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити (П. Куліш).
- Зійдуться в шинок людці розважитись, візьмуть півкварти, кварту, щоб було чим горло промочувати (Мирний).