Проникати / Проникнути в [саму] душу (в серце, до серця) кого, кому і без додатка.
1. Намагатися зрозуміти стан, почуття, думки кого-небудь.
- Верхня губа її, вкрита золотистим пушком, ледь помітно дрижала, а очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу (Шиян)
- Пані ще привітніше всміхнулася, намагаючись проникнути не тільки в звучання його голосу чи в зміст слів, але і в молодечу сотникову душу (Ле)
- Така дівчина! І скільки вона віршів тих знає— слухав би її й слухав! І зараз ось наче в думки заглянула Данькові, в саму душу проникла (Гончар)
- Не здатні [примітивні твори] проникнути в серце читача, торкнутися самих живих струн його душі (Л іт. газ.)
2. Викликати хвилювання, зворушувати.
- Козак Гаркуша у М. Л. Кропивницького був сповнений шляхетності, чарівності у поведінці і духовної краси. Голос його проникав у душу [Минуле укр. театру]
- Піднявся страшний крик попечених, що проникає до серця тих людей, котрі дивились на ту страшну смерть (Н.-Лев.)
Проникати в інших словниках
| Проникати — Словник чужомовних слів і термінів |
| Проникати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |