Просвітку — Фразеологічний словник української мови

Без просвітку. 1. Не припиняючись і не подаючи ознак закінчення.

  • Війна без просвітку йде (Вовчок)
  • Перед її очима все ніби розстелялась якась чорна ніч без просвітку, довгий шлях у степу (Н.-Лев.)
  • Потечуть каламутні дні, без просвітку, сірі, одноманітні (Д. Бедзик)

2. Без радості, душевного спокою.

  • Не без просвітку, оновлений, заглиблений Захар вертався додому (Горд.)

Не давати просвітку див. давати

Нема ~ див. нема