Прошити — Фразеологічний словник української мови

Прошити очима див. пронизувати.

Прошити / рідко Прошивати серце [душу, мозок]. Викликати, спричиняти у кого-небудь глибоке, гостре почуття.

  • Пісня та йому прошила серце Райдужно-солодкою стрілою, І поніс її хлопчина в люди (Рильський)
  • Одна блискавиця страшного невиясненого болю, що прошила його [Владка] душу і потрясла його мозок,— і всі ці світлі примарні замки [про кохання] розвіялись парою (Фр.)
  • Електричною іскрою прошивають мій мозок слова поета, що родяться з забуття (Ірчан)