Прощатися / Розпрощатися (Попрощатися) з життям [з (білим) світом, з тілом і душею]. Умирати.
- — Гей, скоріше до зборні! — І не думайте втікати: кругом драгуни! — Хто не вийде — прощайся з життям! — По списках будуть викликати! (Стельмах)
- — Пропали всі ми з головами, Прощаймось з тілом і душами, Останній наш народ пропав! (Котл.)
- Скрипален-чиха вже давно б із життям розпрощалась, коли б не трималася поки що душа в тілі надією на побачення з сином (Збан.)
- Всіх барон від того часу вільними зробив, На розп'ятті в тім поклявся Та й зо світом розпрощався, Зникла смутку тінь На обличчі непорушнім (Граб.).
Синоніми: лишати світ (у2 знач.); лежати на смертному ложі (в1 знач.).