Піджимати [підгортати, підгинати / т. ін.] / Піджати [підгорнути, підігнути, підібгати і т. ін.] хвіст (хвоста).
1. Втрачати упевненість, пиху, злякавшись чи засоромившись наслідків своїх дій, вчинків або відчуваючи свою провину.
- Почував себе [Гнида] не зовсім добре, винувато підгортав хвоста й віддано лащився до Онохрія Литки (Епік).
- — Скоро ми, Василю, такого перцю фашистам всиплемо, що вони хвости підіжмуть і аж до самого Берліна тікатимуть без оглядки (Цюпа).
- В сірому тумані тепер усі бачили, як гайдамаки, підібгавши хвости, давали тягу до своєї казарми (Панч).
- Проць присів, підібгавши фальковитого [хвальковитого] хвоста, замовк і заспокоївся (Бабляк).
2. Угамовувати свій запал, затятість і т. ін. в чому-небудь; утихомирюватися, заспокоюватися.
- У Бачури підупав настрій. Дивна ця людина — Ковалів. То він рветься у бій, то підгинає хвоста (Чаб.).
- [Пріська:] Ви плюньте йому межи очі, чого він чіпляється? [Марина:] О, у мене недовго! Такого дам одкоша, що зараз хвоста підгорне (К.-Карий).
Піджимати в інших словниках
| Піджимати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Піджимати — Словник чужомовних слів і термінів |