Підкидати — Фразеологічний словник української мови

Підкидати (підсипати) / Підкинути (підсипати) жару.

1. Викликати, посилювати запал у кого-небудь, спонукати когось до інтенсивнішої дії.

  • Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристці жили, молодиця не витримувала .. і кидалась в танець (Коцюб.).
  • Кривий мій дибає Пегас. А як підкинуть жару, Сюди-туди сіпне — враз Підскочить аж під хмару! (Берне, перекл. Лукаша і Мисика).

Пор.: піддавати жару.

2. Говорити про кого-, що-небудь з іронією, з глумом або ускладнювати стосунки з кимсь, сприяючи посиленню неприємних емоцій.

  • Довгенько мовчали по тому. Іронічний Василь Сіромаха немов не хотів підкидати жару. А воно само собою склалося (Больш.).

Синонім: підсипати перцю.