Радіти душею (серцем). Відчувати насолоду, втіху і т. ін. від чого-небудь.
- «Наймись у нас дитини доглядати,— кажуть їй, а вона й душею радіє» (Вовчок)
- «Тато чує це (лепетання дитини), дивиться на дитину крізь вії й серцем радіє...» (Мирний)
Пор.: душа радіє.
Радіти в інших словниках
| Радіти — Тлумачний словник української мови |
| Радіти — Великий тлумачний словник сучасної української мови |