Ранити душу (серце) кому, чию, чиє і без додатка. Завдавати кому-небудь душевного болю, страждань.
- Він любив її щиро, і кажда [кожна] звістка про неї, зла чи добра, ранила його душу (Фр.).
- Ті суди-пересуди, ясна річ, долинали й до слуху Івана і гострими скалками болісно ранили йому душу (Головч. і Мус).
- Раїса чула в серці гостру й холодну крицю. Та криця різала її, ранила серце, доводила до розпуки (Коцюб.).
Ранити в інших словниках
| Ранити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |