Роздавити — Фразеологічний словник української мови

Роздавити (роздушити) чвертку (пляшку, півлітру /т. ін./), фам. Розпивати спиртне.

  • — А пошукай-но, жінко, чи не знайдеться в тебе погрітися нам чим-небудь після дороги? — сказав Матвій, скидаючи кожуха.— Ми з Іванком не відмовимось чвертку роздушити (Моск.);
  • Шпилька підвівсь і мовить: — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо... (Є. Кравч.).

Роздавити як муху кого. Нещадно, не докладаючи зусиль знищити.

  • — Бережись,— кричить Чіпка,— укладу! Як муху роздавлю.— Та, повертаючись на одній нозі, одно руками махає, як вітряк крилами... (Мирний);
  • — Шпак ти, а не командир! Вершників своїх, жменьку нещасну, в тил нам поставив. Щастя твоє, що ми догадалися: як мух би роздавили! (Лев.).