Роздирати вуха. Неприємно, різко діяти на органи слуху (про звуки).
- Бряжчало намисто у молодиць на грудях, жіночий вереск роздирав вуха (Коцюб.).
Роздирати / роздерти серце (душу) (на шматки (по шматках)). Завдавати кому-небудь душевного болю, переживань.
- Залізняк попереду.. А за ним німий Ярема.. Тяжко йому, Тяжко, а не плаче, Ні, не плаче: змія люта.. Серце роздирає (Шевч.).
- Думки по шматках роздирали сьогодні парубочу душу (Стельмах).
Роздирати роти від вуха до вуха. Дуже сміятися.
- Тепер сміялися всі, роздирали роти від вуха до вуха (Загреб.).
Роздирати в інших словниках
| Роздирати — Тлумачний словник української мови |
| Роздирати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |