Роздоріжжі — Фразеологічний словник української мови

На роздоріжжі (на розпутті), перев. з Сл. бути, стояти. У стані нерішучості, важких роздумів, вагань.

  • Після важкої розмови про батька [Рустем] почув себе краще. ..Чув, що стояв досі на роздоріжжі і врешті вибрав шлях (Коцюб.).
  • [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам... На роздоріжжі я... Все думаю (Зар.).
  • [Ада:] Тепер я починаю розуміти ненависть Івася до багатих, з якої я все сміялася. І розуміння це, хоч неясне, слабе, вбиває мене, Бо на роздоріжжі я (Ірчан).
  • Він сам був на роздоріжжі. Куди він віз її? Нащо йому було рятувати цю туземку? (Ю. Бедзик).