Розквітати / Розквітнути душею (серцем). Пройматися, сповнюватися радістю, щастям.
- Як же він зрадів, як розквітнув душею, коли, почувся схвильований голос: «Егей, земляче, та й ти тут?» (Збан.).
Розквітати в інших словниках
| Розквітати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |