Розмикати / Розімкнути уста. Починати говорити.
- Почувала [Гаїнка], що мусить щось сказати, відповісти на ці слова, та не могла розімкнути уста (Гр.).
- У себе в кімнаті своїй обидві співають — нема' вгаву, ав бесіді ..уста не вміють розімкнути, німіють (Вовчок).
- Уст не розмикати. — Де шукати [скарб] ? — Та козак німував. — Чи, може, де в печері? Запорожець уст не розмикав (Ільч.).
Розмикати в інших словниках
| Розмикати — Тлумачний словник української мови |
| Розмикати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |