Розпирати груди (душу, серце) кому, чиї, чию, чиє і без додатка. Охоплювати, переповнювати кого-небудь [про певне почуття і под.].
- Вона живе в мені тепер якоюсь мрією, за котрою розпирає туга груди (Коб.).
- «Невже не розімкнуться, щоб пропустити!» — майнула думка у Щупака, і лють розпирала йому груди (Головко).
- Радість розпирала хлопцеві груди, пронизувала, здавалось, кожну клітину його молодого тіла (Кир.).
- Обурення і сміх разом розпирають дівочу душу, але вона.., насупилась, гримнула на парубка: «Безсовісний ти, Левку» [Сельмах].
- Глуха неприязнь уже не лише до господині, ай до господаря розпирала серце (Збан.).
Розпирати в інших словниках
| Розпирати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |