Розплутувати — Фразеологічний словник української мови

Розплутувати / Розплутати клубок (вузол, [нитку] / т. ін.).

  • Бачите, що робиться? Без ножа ріжуть. Я хочу завтра поїхати до вас, щоб разом з Божком розплутати цей клубок (Жур.).
  • Він певен, що натрапив на кінець ниточки, але як розплутати клубка, не знає. Перше, що треба,— це розшифрувати таємний зміст цидулки (Сліс).
  • На мить не припиняв я пошуки уперті,— я мислю гострою усі вузли розплутав (Мисик).

Розплутати клубочок.

  • — Ну, що ж,— осміхнувшись, розвів руками слідчий,— доведеться якось уже самим розплутати цей клубочок... (Коз.).

Ниточку розплутати.

  • Сирота глумливо гмукнув. Добре, що одного злапав [браконьєра], цей ниточку розплутає (Гуц.).

Пор.: розмотувати клубок.